***
А дощ все йде і йде…
Нехай іде і не вщухає!
Я все своє життя вмираю.
І оживаю кожен день.
Я все своє життя вмираю,
Я йду до Тебе, Боже мій!
Я умираю й обираю
Від смерті викупом цей біль.
Та дощ ущух, замовкло небо –
Бо впали зливи на поля.
Життя моє! То так вже треба,
Щоб небом тішилась земля!
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Россия и Украина: возможно ли общее будущее? - Viktor но не Победитель Я не автор, но только скопировал интервью Виталия Коротича, автора знаменитого стихотвориения "Переведи меня через майдан". Считаю воззрение писателя по России и Украине взвешенным, хотя пятиколонские интервьюеры с "Эха Москвы" пытались навязать Коротичу агрессивность к России. Только не согласен с его фальсификацией советской власти и нашей общей советской Родины. Сегодня у меня нет родины, потому что Россия, матка олигархов, воров, мошенников, спекулянтов, для меня мачеха, и у меня нет рвения положить за неё жизнь. Также не согласен, что Путин перегнул с Крымом. Это подарок нам от Господа, вернее, возврат незаконно украденного.
